Зворотній дизайн. Інтегрований підхід у навчанні

Зворотній дизайн.

Інтегрований підхід у навчанні

Зворотний дизайн – це надзвичайно просто. На перший погляд навіть не зрозуміло, чого ж він зворотний, і при чому тут дизайн. 

 

Напевно почну з того, як зазвичай ми підходимо до, наприклад, планування свого навчального року. Качаємо календарне планування. Ну допустимо – робимо календарне. Беремо програму, отой стовпчик, де написано – що потрібно вивчити цього року в цьому класі. Прикидаємо кількість годин, які в нас є на цю тему і розмазуємо  Можна ще взяти підручник – там є зміст, вже поділений за уроками – дуже зручно  Вписуємо обов’язкові практичні/контрольні, якщо вони є. Та й готово. А потім починається – як це все встигнути???

Ніяк. Бо з самого початку не те. Йшли від матеріалу, який хочемо “втиснути”. І його ЗАВЖДИ забагато. Ну бо ми ж так любимо свій предмет, що аж його викладаємо! І не можемо відмовитись від всіх-всіх-всіх цікавинок, які ми самі знаємо, і іншим хочемо передати. Ну і вправи-інтерактивчики, які за всі ці роки накопичились – ну куди ж їх? Треба, дуже треба все це включити/вписати!

Перш, ніж рухатись далі, хочу сказати – програми і підручники викидати не потрібно. Вони цілком пригодяться!!! І вправи теж! Просто впихати їх треба з іншого боку  Це як з валізою – якщо пакувати правильно, то можна взяти більше речей  Але це не точно 

Із валізою – що логічно? Почати не з того, що взяти з собою весь найбільш улюблений одяг, а з того, що пригодиться. З того, що власне потрібно в тій подорожі, якого результату потрібно досягнути? Нам же треба не вміст шафи перевезти (для того є інші рішення), а забезпечити певну мету тої подорожі. І другий момент – складати не аби-як, а систематизовано. Тому і навчальний процес варто планувати, а не накидувати все, що знаємо-вміємо, бо просто не впакуємо.

Етап 1. Очікувані результати навчання

При плануванні навчальних діяльностей потрібно йти від того результату, якого хочемо досягнути. Точніше, якого результату має досягнути учень/учениця. Що ми від них, в кінці-кінців, хочемо?? Щоб знали назви пристроїв введення/виведення інформації? Чи щоб могли оцінити можливості пристрою, в залежності від його комплектації? Назвати команди циклу? Чи розпізнати циклічний процес та його закономірність? Що важливе, а що – похідне? Де мета, а де – інструмент? Хто винен і що робити?

Сформулюйте те, що має вміти зробити/назвати/пояснити/ітд учень, і запишіть це. Список “дієслів Блума” буде в поміч. А ще, не повірите – навчальна програма! Тільки не той стовпчик, де “зміст навчального матеріалу”, а той, де “очікувані результати“. Там якраз написано – що саме має вміти учень.

Зовсім по секрету можу ще порадити почитати проект стандарту базової освіти – я в курсі, що це лиш проект, але там теж є оці самі результати навчання (learning outcomes), і забігаючи наперед – навіть індикатори досягнень!

Це і є метою того всього навчання – не сукупність змісту, а те, що ми (учні) вміємо з ним робити, як застосовувати для вирішення задач. До змісту ми ще дійдемо – чуть пізніше, він нікуди далеко не пропадає 

Дуже було би добре, щоб на цьому етапі якось врахувати інтереси учнів. Як мінімум для того, щоб сформулювати ці самі очікувані результати в ракурсі “де воно пригодиться в житті”.

Ще можна почитати оцей блог – http://ceit-blog.ucu.edu.ua/vykladannya/yak-sformuliuvaty-rezultaty-nav4annia/

Етап 2. Оцінювання досягнень

ОК, очікувані результати маємо. А як ми будемо знати, що реальність відповідає, а може навіть перевершує, очікування? Як ми дізнаємось, що учень досяг потрібного рівня? Які контролюючі точки/заходи/роботи мають бути, щоб ми знали, що все іде за планом? А точніше – яким чином сформулювати завдання так, щоб за результатом його виконання можна було побачити, що учень досягнув потрібного результату. Як ми можемо переконатись в тому, що учень щось вміє? Тестом? Кейсом? Спостереженням за діяльністю? Рефлексивною вправою? Правильною відповіддю на задачу? Правильним ходом розв’язання? Контрольні (як би вони не виглядали) мають бути орієнтовані саме на це – переконатись у досягненні результатів навчання. 

Очевидно, конкретика залежить від того, що ж ми записали на першому етапі. Якщо очікуваний результат: “програмує опрацювання подій” – значить я прошу учня не розказати мені визначення: що таке подія, обробник події і т.д. Я прошу скласти програму, де є подія і її опрацювання. І за цим діяльнісним фактом я бачу – досягнуто результат, чи ні. Хоча, можна зробити і тест. Тільки, очевидно, не на знання визначень, а на застосування: наприклад, вибрати блоки, які можуть розпочинати опрацювання події ітп. Справедливості заради, в програмі є результат “Пояснює поняття події та наводить приклади подій та їх опрацювання” – отам може бути і визначення, без проблем (а то ще подумаєте, що я проти визначень). Правда, я би все-одно більше просила прикладів, аніж формальних означень 

Очікуваний результат “Називає складові комп’ютера” – ймовірно це буде тест, у якому потрібно встановити відповідність між пристроєм і назвою. Чи вписати назву пристрою, наприклад. Щоправда, тут є trick – можна під це саме дієслово підібрати круту вправу з придумування назви для неіснуючого (наразі) пристрою, чи й просто незнайомого, але за описом його можливостей. Відчуваєте, наскільки зростає рівень опанування теми? Для цього не просто треба формально знати, а присвоїти матеріал, оволодіти ним настільки, щоб творчо маніпулювати. І да, очевидно, це не буде 100% учнів. Але простір для зростання можна і варто показати усім. Але це, насправді, вже інша тема, напевно друга за важливістю – тому про неї у наступній серії.

Загалом – контрольну перевірочну діяльність потрібно планувати не після того, як вивчили тему, а до того. До неї треба рухатись впродовж вивчення теми, нарощуючи вміння та розвиваючи розуміння цих вмінь – допомагаючи досягати результатів навчання. Не буду навіть починати про те, що оця перевірочна робота – для того, щоб учень продемонстрував, що вміє, а не для того, щоб підловити у тому, чого не вміє. Те, чого не вміє – треба ловити поточно, використовувати у формувальному оцінюванні (а це, мабуть, вже третя серія важливого).

будуть корисні усі наші методичні роздинки, вправи і проекти – бо вони не додаткові прибамбаси, які відтягують час від головного (підручника і плану), а є основою для підтримки досягнення результатів. Кожна діяльність стає нотою в цілісній мелодії, причому достатньо гнучкою, бо багато всього стає взаємозамінним, і не побоюсь цього слова – інтегрованим 

І дивіться, наскільки змінюється задача вчителя: не “пройти підручник” чи “вичитати програму”, а створити умови для досягнення учнями результатів навчання. Не вчитель щось там встигає чи ні, а учень працює і зростає (чи ні). Це, насправді, дуже важливий зсув сфер відповідальності – і саме тому цей зворотний дизайн такий важливий.

Для пандемічно-дистанційного навчання все це дуже актуально. Починати планування процесу потрібно не з кількості параграфів чи навіть тем, які потрібно опрацювати (і відповідно викласти в якусь електронну платформу, наприклад), а з визначення того, що потрібно досягнути (учневі) в результаті навчального процесу. І від того вже думати: як допомогти продемонструвати свою майстерність, попередньо допомігши її набути. І тоді, от чесно, все стає значно простіше. Для всіх 

Етап 3. Навчальні матеріали

Отже, ми подумали що ми від учня хочемо, і що він/вона може зробити, щоб ми відстали  Залишається подумати, як же зробити так, щоб це стало реальністю. Тобто запропонувати учневі певний матеріал, завдання, вправи, ресурси – які б його/її “підвели” до цього результату. Варто спробувати не викладати, а створювати умови для навчання. Але навіть якщо на цьому етапі вчитель візьме на себе забагато – це не дуже критично (сподіваюсь, рано чи пізно це вчителю набридне і він покине того ровера  ).

Важливо, що весь матеріал буде не просто “бо це є у підручнику”, а тому що він потрібен для досягнення результату. І отут виявляється, що підручник-то потрібен, але не в якості практично календарного плану, а в якості довідника-задачника. У ньому явно є корисні матеріали, але їх точно треба “підтюнювати” під заплановані результати навчання.  І от на цьому етапі будуть корисні усі наші методичні роздинки, вправи і проекти – бо вони не додаткові прибамбаси, які відтягують час від головного (підручника і плану), а є основою для підтримки досягнення результатів. Кожна діяльність стає нотою в цілісній мелодії, причому достатньо гнучкою, бо багато всього стає взаємозамінним, і не побоюсь цього слова – інтегрованим 

І дивіться, наскільки змінюється задача вчителя: не “пройти підручник” чи “вичитати програму”, а створити умови для досягнення учнями результатів навчання. Не вчитель щось там встигає чи ні, а учень працює і зростає (чи ні). Це, насправді, дуже важливий зсув сфер відповідальності – і саме тому цей зворотний дизайн такий важливий.

Для пандемічно-дистанційного навчання все це дуже актуально. Починати планування процесу потрібно не з кількості параграфів чи навіть тем, які потрібно опрацювати (і відповідно викласти в якусь електронну платформу, наприклад), а з визначення того, що потрібно досягнути (учневі) в результаті навчального процесу. І від того вже думати: як допомогти продемонструвати свою майстерність, попередньо допомігши її набути. І тоді, от чесно, все стає значно простіше. Для всіх 

https://oksanapasichnyk.wordpress.com/2020/06/24/backwards-design/

План-конспект уроку за технологією зворотного дизайну

Тема уроку: (Вказати тему уроку)

Клас: (Вказати клас)

Мета уроку (очікувані результати навчання):

(Що учні повинні знати, розуміти та вміти робити після уроку? Формулюємо конкретні результати.)

I. Визначення кінцевої мети (Що учні мають продемонструвати?)

Які навички та знання вони повинні засвоїти?

Які завдання чи проблеми вони повинні вміти розв’язувати?

Які помилки чи труднощі можуть виникнути?

II. Докази досягнення результатів (Як перевірити, що учні досягли мети?)

Які завдання або запитання допоможуть оцінити рівень засвоєння матеріалу?

Формативне та підсумкове оцінювання (наприклад, тест, розв’язання задач, математичне моделювання тощо).

III. Навчальні активності та методи (Як привести учнів до досягнення результатів?)

Актуалізація знань (5-7 хв)

1. Повторення необхідного матеріалу
2. Проблемне питання або життєва ситуація, що підводить до теми

Подача нового матеріалу (10-15 хв)

1. Візуалізація (графіки, схеми, моделі)
2. Демонстрація практичного застосування знань

Формування навичок та їх застосування (15-20 хв)

1. Робота в парах/групах
2. Виконання вправ на закріплення
3. Аналіз помилок

Рефлексія та підсумок уроку (5-7 хв)

1. Обговорення висновків
2. Самооцінювання та взаємооцінювання
3. Короткий підсумковий тест або усне опитування

Домашнє завдання

1. Завдання для закріплення матеріалу
2. Додаткові творчі або дослідницькі завдання (якщо потрібно)

IV. Матеріали та ресурси

(Перелік підручників, онлайн-ресурсів, презентацій, відео тощо.)

Безкоштовні посібники для вчителів задля надолуження освтніх втрат у школах

Експерти громадської організації «Навчай для України» розробили унікальні посібники для тьюторів та фасилітаторів. Проєкт «Тьюторинговий кетч-ап у середній школі» запустили для допомоги в подоланні освітніх втрат учнів середньої школи.

Це збірники матеріалів та рекомендацій із шести предметів:

• українська мова,

• англійська мова,

• історія України,

• хімія,

• фізика,

• математика (після 7-го класу ділиться на алгебру та геометрію).

А також посібник для фасилітатора DLC (Digital Learning Center — Цифрового Освітнього Центру). Посібник може використовуватися як окремий курс або інтегруватися в предметне навчання залежно від потреб закладу освіти чи дитини.

Кожен посібник пройшов експертне оцінювання, рецензування представниками Українського центру оцінювання якості освіти та узгодження з провідними фахівцями відповідного предмета.

Доступ до посібників

 

Паскаль Блез

«Існує достатньо світла для тих, хто хоче бачити,

і достатньо темряви для тих, хто бачити не бажає.»

Паскаль Блез

Ім’ям славного французького фізика й математика Паскаля назвали одиницю вимірювання тиску Паскаль та популярну мову програмування Pascal. Але, крім наукової роботи та відкриттів, його життя було сповненим написання текстів і пошуку того світла, яке осяває шлях людини. Блез Паскаль залишив спадок у царині філософії та письменства — праці «Думки» та «Листи до провінціала» стали класикою французької літератури.

У науці Паскаль прославився як один із засновників математичного аналізу, теорії ймовірностей та проективної геометрії, творець перших зразків лічильної техніки, автор основного закону гідростатики та відкриття формули біноміальних коефіцієнтів, винаходом гідравлічного преса й шприца та іншими відкриттями.

Далекого 1623 року 19 червня у французькому містечку Клермон-Ферран у родині голови податкового управління Етьєна Паскаля й Антуанетти Бегон  народився хлопчик Блез. У 1631 році сім'я переїхала до Парижа. На жаль, на той час Блез залишився з двома сестричками й татом, втративши в 3-річному віці маму. Оскільки Блез був обдарованим до науки, батько навчав його за власною системою: складність предмета має відповідати розумовим здібностям дитини. За татовим планом з 12-ти років Блез повинен був вивчати давні мови, а з 15-ти років — математику. Методика навчання — спочатку пояснення загальних понять і правил, а далі — перехід до вивчення окремих питань. У 8 років хлопчик вивчав спільні для різних мов закони граматики, щоб навчитися мислити раціонально.

Оскільки старший Паскаль дружив з провідними науковцями Жераром Дезаргом та Мареном Мерсенном, сам займався математичними дослідженнями, то вдома часто відбувалися розмови, пов’язані з математикою. Допитливий хлопчик розпитував у батька про цю науку, але почув обнадійливе: підростеш синку і все дізнаєшся. Оскільки батько все ж проговорився, що  геометрія — це спосіб накреслити правильні фігури та знаходити між ними пропорції, Блез попри заборону почав це самостійно досліджувати. Він креслив вугіллям на підлозі лінії. Якось батько випадково побачив один з таких своєрідних уроків і був вражений: його син самостійно довів 32-гу теорему Евкліда про суму кутів трикутника. За порадою друзів Паскаль старший відмовився від свого плану й дозволив синові читати математичні книги. Захоплення дитини було неймовірне — Евклідову геометрію Блез вивчав у години відпочинку. А далі з батьківською допомогою перейшов до робіт Архімеда, Аполлонія і Паппа, Дезарга.

З 14 років Паскаль брав участь у семінарах Мерсенна, де познайомився з Дезаргом. Юний Паскаль був одним з небагатьох, хто вивчав написані складною мовою і термінами праці. Він удосконалював висловлені Дезаргом ідеї, узагальнюючи та спрощуючи твердження. Результатом дослідження робіт Дезарга став виданий перший друкований твір «Есе про конічні перетини» 17-річного Паскаля. На жаль, рукопис «Повна праця про конічні перетини» з 400 висновків загубився.

У 19 років Блез взявся за створення обчислювального пристрою, щоб допомогти батькові, який обіймав посаду інтенданта Нормандії й часто проводив розрахунки податків і мит. Йому вдалося зробити лічильну машину, а згодом «Паскаліну», як її назвали, намагався підробити місцевий годинникар, але у нього нічого не вийшло. Паскаль, заохочений увагою канцлера Сег’є, продовжив розробку і за кілька років під його наглядом було створено близько 50 варіантів «Паскаліни».

Королівський привілей на лічильну машину Паскаль отримав у 1649 році: забороняли не тільки копіювання моделі Паскаля, а й створення без його дозволу будь-яких інших видів лічильних машин. Також під забороною був продаж для іноземців на території Франції. Штраф за порушення становив 3000 ліврів і ділився на три однакові частини: одна до скарбниці, інша третина - у паризьку лікарню й остання - Паскалю або власнику його прав. Учений вклав чимало коштів на створення машини, проте складність її виготовлення і висока ціна стали перешкодою на шляху комерційної реалізації проєкту. Але винайдений Паскалем принцип пов'язаних коліщат майже на три століття став основою створення більшості арифмометрів.

Наприкінці 1646 року Паскаль, довідавшись від батькового знайомого про торрічеллеву трубку, повторив дослід італійського вченого. Потім він зробив серію видозмінених експериментів, прагнучи довести, що простір у трубці над ртуттю не заповнено ні її парами, ні розрідженим повітрям, ні жодною «тонкою матерією».

У 1647 році, вже перебуваючи в Парижі й не зважаючи на загострення своєї хвороби, Паскаль опублікував результати своїх дослідів у трактаті «Нові досліди, що стосуються порожнечі».

У кінцевій частині своєї праці Паскаль стверджував, що простір у верхній частині трубки «не заповнено жодними відомими в природі речовинами … і можна вважати цей простір справді порожнім, доти, поки експериментально не буде доведено існування там якоїсь речовини». Це був попередній доказ можливості існування порожнечі й того, що гіпотеза Арістотеля про «страх порожнечі» має межі.

Згодом Паскаль зосередився на доведенні того, що стовпчик ртуті в скляній трубці утримується тиском повітря. На прохання Паскаля його зять Флорен Пер'є провів серію експериментів біля гори Пюї-де-Дом в Клермоні й описав результати у листі до Блеза: різниця у висоті стовпчика ртуті на вершині й біля підніжжя гори склала 3 дюйми 1 1 / 2 лінії.

У 1651 році батько, Етьєн Паскаль, помер. Звичне життя Блеза Паскаля закінчилася. Погіршився і стан його здоров'я. Машина Паскаля пробудила інтерес у шведської королеви Крістіни — на прохання абата Бурделя вчений подарував їй один зразок свого винаходу. У цей період у Паскаля знову з'явився інтерес до досліджень, прагнення до слави, які він пригнічував у собі під впливом вчення янсеністів.

Найближчим з друзів-аристократів для вченого став герцог де Роан, що захоплювався математикою. Через Роана Паскаль познайомився з багатієм і пристрасним гравцем Дамьє Міттоном, ерудитом кавалером де Мері.

Роздуми, засновані на спостереженнях, зроблених Паскалем у світському товаристві, пізніше ввійшли до його «Думок».

Кавалер де Мері, великий шанувальник азартних ігор, запропонував Паскалю в 1654 році розв'язати деякі задачі, що виникають за певних ігрових умов. У ході розв'язання задачі, в листуванні Паскаля з Ферма, закладаються основи теорії імовірності.

Паскаль створює «Трактат про арифметичний трикутник» (виданий в 1665 році), де досліджує властивості «трикутника Паскаля» та його застосування в підрахунку числа сполук, не вдаючись до алгебраїчних формул.

Одним з додатків до трактату була робота «Про підсумовування числових степенів», де Паскаль пропонує метод підрахунку степенів чисел натурального ряду.

У ніч з 23 на 24 листопада 1654 року, Паскаль, за його словами, пережив містичне осяяння згори. Прийшовши до тями, він тут же переписав думки, записавши їх на шматочку пергаменту, який згодом зашив під підкладку свого одягу. З цією реліквією, яку його біографи назвуть «Меморіалом» або «Амулетом Паскаля» він не розлучався до самої смерті.

Паскаль долучився до полеміки янсеністів з єзуїтами і написав «Листи до провінціала» — блискучий зразок французької літератури, що містить гостру критику орденів і пропаганду моральних цінностей. «Листи» було опубліковано в 1656–1657 роках під псевдонімом. Вони викликали чималий скандал. Паскаль ризикував потрапити в Бастилію.

Йому довелося деякий час переховуватися, він часто міняв місця свого перебування і жив під чужим ім'ям.

З 1658 року здоров'я Паскаля швидко погіршилось. За сучасними міркуваннями, протягом всього життя Паскаль страждав від комплексу захворювань: рак мозку, кишковий туберкульоз, ревматизм.

19 серпня 1662 року після тривалої хвороби Блез Паскаль помер.

Поховали Блеза Паскаля в парафіяльній церкві Парижа Сен-Етьєн-дю-Мон.

 

Найвідоміші винаходи та вченого відкриття:

ü Паскаліна

ü Гідравлічний прес

ü Трикутник Паскаля

ü Закон Паскаля

ü На честь Паскаля названі:

- кратер на Місяці

- одиниця вимірювання тиску системи СІ

- мова програмування Паскаль

- один з двох університетів у Клермон-Феррані

- щорічна французька наукова премія

- астероїд 4500 Паскаль

Твори:

ü «Есе про конічні перетини»

ü «Нові досліди, що стосуються порожнечі»

ü «Трактат про рівновагу рідин» 

ü «Трактат про вагу маси повітря»

ü «Трактат про арифметичний трикутник»

ü «Листи до провінціала»

ü «Молитовне звернення про те, як діяти на благо хвороб»

ü «Думки про релігію та інші предмети»

ü «Трактат про порожнечу»

 

Проживши менше 40-ка років, Паскаль стільки всього залишив після себе для людства.

 

Використані джерела:

https://uk.wikipedia.org/wiki/БлезПаскаль  

  https://interesnyefakty.org/blez-paskal

https://zaptyt.ru/uk/chto-izobrel-blez-paskal-blez-paskal-vklad-v-matematiku-i-drugie/